Видавництво «Штучка»

У нашій першій книжечці «Матінка Кряква та шестеро каченят» розповідається про пригоди качиного сімейства. На сторінках книжки каченята зустрічаються з різними тваринами та птахами. Ось добірка цікавих фактів про качок, ондатр, пуголовків та півнів.

1. Качині лапки не бояться холоду

У качок не примерзають лапки до льоду, тому що в нижніх кінцівках у них практично відсутні нервові закінчення і потові залози: в них там буквально «шкіра та кістки».

2. Не полетиш, поки не виростиш каченят

Відразу після сезону гніздування, коли з'являються каченята, качури линяють і скидають своє яскраве пір'я, тимчасово втрачаючи здатність літати.

3. Качки люблять «тверду їжу».

Качки можуть спеціально заковтувати дрібні камінчики й пісок, адже це допомагає їм кришити їжу на дрібні шматочки. У 1911 р. золотошукачі масово потягнулися до штату Небраска після того, як місцеві мисливці витягнули зі застрелених ними качок кілька шматочків золота. На жаль, визначити те саме місце, де качки наковталися дорогоцінного металу, так і не вдалося.

4. Каченята готові до життя з народження.

На відміну від дитинчат багатьох інших тварин, каченята народжуються майже самостійними: очі в них розплющені, а тіло вкрите густим пухом, який зберігає тепло. Вже у віці двох місяців каченята зазвичай вміють літати. Для порівняння: лебеденятам для цього потрібно від чотирьох до п'яти місяців.

5. Ондатри — чудові плавці!

У шостій главі каченята зустрічаються з пані Ондатрою, яка пізніше змайструє двох ляльок для ввічливих сестричок-качечок.

Ондатри, ці мешканці водоймищ, здатні плавати під водою, затримуючи дихання на термін до 20 хвилин! Взимку вони не впадають в сплячку, а активно шукають собі їжу, іноді навіть під річковим льодом.

6. В ондатр є додаткові губи

Саме так: друга пара губ змикається за передніми різцями, завдяки чому ондатри можуть пірнати, відкушувати очерет і жувати, не ризикуючи наковтатися води.

Ці різці, так само, як і в бобрів і щурів, постійно зростають, через що ондатрі доводиться невпинно щось гризти, щоб утримати цей ріст під контролем.

7. Пуголовки з'їдають власний хвіст

Каченята обожнюють їсти пуголовків!

Пуголовки, як нам усім відомо, — це дитинчата жаб. Вони вилуплюються з яєць, в яких достатньо поживних речовин, щоб прогодувати зародок протягом 20 днів. Спочатку пуголовок пересувається за допомогою хвоста, розмахуючи ним з боку в бік, як риба плавцем. У цей період життя пуголовок харчується рослинами, водоростями і комахами. Однак як тільки у нього починають відростати кінцівки, він перестає шукати їжу і харчується речовинами, запасеними в хвості! Хвіст потроху зіщулюється і пізніше відпадає, а замість нього з'являються задні ноги.

8. «Не такі, як всі» пуголовки

Пуголовки жаби-бика можуть виростати розміром з банан — зелений, бридкий, окатий банан!

Жаба-дереволаз, що живе в Центральній і Південній Америках, особливим чином піклується про своїх пуголовків: вони залазять до матері на спину, і та затягує їх з землі на листя ананасів (та інших рослин цього сімейства). У глибоких западинах товстого листя постійно затримується вода — в цих калюжах пуголовки й вовтузяться, поки не виростуть.

Жаби Дарвіна, вірніше їхні самці, заковтують яйця зі своїми дитинчатами і утримують їх в резонаторах (тих самих защічних мішках, якими вони квакають) до тих пір, поки ті не перетворяться на маленьких жабенят, після чого турботливий батько випльовує їх на волю.

9. Конкурс півнячої пісні

В останній главі каченята зустрічаються з нахабним, хвалькуватим півнем, який веде їх до себе на ферму.

Всі чули про півнячі бої, а чи знали ви, що в деяких країнах, наприклад, Німеччині та Бельгії, проводять конкурси півнячої пісні? Залежно від породи, півні змагаються на найдовше кукурікання чи на кількість кукуріканнів на одиницю часу.

10. Це «кукуріку» — до діла!

Півняче «кукуріку» — це бойовий вигук. Перед світанком півень поспішає окреслити свою територію і закріпити за собою право на здобуту протягом прийдешнього дня їжу. Для цього він підіймається на помітне місце й голосно попереджає інших птахів, щоб не лізли до нього у двір і не чіпали його курей та курчат.

Протягом дня і півні, і кури також можуть час від часу щось вигукувати, щоб попередити про небезпеку, сповістити про знайдену здобич або залагодити конфлікт.