Згідно з нещодавно проведеним дослідженням*, батьки менше розмовляють та взаємодіють із дитиною під час читання електронної книжки, ніж під час читання традиційної, паперової версії.
«Спільне, заохочене читання стимулює розвиток мовних навичок, грамотності та прихильності між дорослим та дитиною. Ми захотіли з’ясувати, яким чином електроніка може змінити ці явища», — коментує ведучий автор дослідження Тіффані Мунцер.
Пари, що взяли участь у дослідженні, читали книжки у трьох форматах: друковані книжки, текстові файли на планшеті й електронні книжки з розширеними можливостями (звуковими ефектами, анімацією тощо). Виявилось, що у випадку з багатими на спецефекти електронними книжками читачі в парі рідше зверталися одне до одного; більш того, батьки менше коментували сюжет і більше — технологічні «навороти». Періодично це стосувалося самого пристрою: наприклад, дітлахам наказували не натискати на кнопки або не підвищувати гучність.
Мунцер зазначає, що взаємодія між батьками та дитиною — хай навіть і не настільки явна — істотно прискорює здоровий розвиток малюка.
Наприклад, мама, читаючи казку про тварин, може показати на зображення птаха у книжці та спитати сина: «Що відповіла качка?»
Або тато може провести аналогію між сюжетом та певним випадком у житті дочки, запитавши: «А пам’ятаєш, як ми теж ходили на пляж?» Під час читання також можна ставити запитання, що передбачають розгорнуті відповіді, наприклад, дізнатися думку дитини про персонажів історії.
Вочевидь, при читанні електронних книжок батьки відволікалися та ставили менше запитань.
«Батько чи мати зміцнюють здатність дитини до набуття знань, зв’язуючи нову інформацію з якимось вже пережитим досвідом, — пояснює Мунцер. — Дослідження показали, що такі бесіди з ініціативи дорослого особливо важливі до наставання шкільного віку, адже у цей період діти вчаться та засвоюють нову інформацію «від першої особи» ефективніше, ніж із планшетів та інших гаджетів».
Мунцер також вважає, що невербальне спілкування, у тому числі прояви теплоти, близькості та здорового ентузіазму також створює позитивні асоціації з читанням, які з більшою ймовірністю закріпляться у свідомості дитини по мірі того, як вона дорослішатиме.
Автори наукової статті рекомендують у подальшому вивчити, яким чином дизайн книжок для планшетів можна спрямувати на підтримку взаємодії між батьками та дітьми. Батькам, що читають електронні книжки, рекомендується робити це настільки ж активно, наскільки вони це роблять із друкованою версією, та не загострювати увагу на елементах технічного пристрою.
Цікавих висновків також дійшли норвезькі вчені зі Ставангерського університету: виявляється, при читанні друкованого тексту інформація засвоюється краще, ніж при читанні електронного. Читачі паперових книжок ліпше запам’ятовують деталі сюжету, співпереживають героям оповідання, розуміють прочитане. Вчені пов’язують такий ефект із тактильними відчуттями: нам просто приємніше тримати книжку в руках та листати сторінки.
Я починала, як більшість матусь: зібрала приголомшливий набір друкованих книжок із картинками (на жаль, майже всі довелося роздати або залишити у місцевій дитячій бібліотеці). Але пізніше я зрозуміла, що син не помічає особливої різниці між паперовою та електронною версіями — аби були ілюстрації (а їх у сучасних електронних — не піратських! — книжках більш ніж достатньо). Та й у поїздку простіше взяти дві-три книжки на планшеті, ніж тягнути із собою зайві кілограми вантажу.
А ви які книжки читаєте своїм діткам — електронні чи друковані?
*Дослідження проводилося у Дитячій лікарні ім. Ч.С. Мотта при Мічіганському університеті: у ньому взяли участь 37 пар батьків із дошкільнятами. Результати дослідження опубліковано в журналі «Педіатрія», що видається Американською академією педіатрії.
Оксана Савостіна29 червня 2019 року