1. Найбільша книга
Найбільша (за фізичними розмірами) книга, надрукована на папері, знаходиться в Дубаї (ОАЕ). Її габарити — 8,06м х 5м, вона складається з 429 сторінок і важить близько 1,5 т.
Презентація життєпису пророка Мухаммедапід назвою «Це Мухаммед» відбулася у 2012 р, а книга стала першим арабським виданням, занесеним до Книги рекордів Гіннеса.
Фото: arabnews.com.
2. Найменша книга
У 2013 р. японське видавництво «Топпан» випустило мікрокнижку розміром з вушко голки. Надрукований на 22 сторінках ілюстрований альманах популярних японських квітів продається разом зі збільшувальним склом. До цього наймініатюрнішою вважалася книга, що зберігається в Уельській Національній бібліотеці в м. Аберістуїт. Збірник дитячих віршів «Старий Король Коль» складається з 12 сторінок, але розміром — всього міліметр на міліметр. Прочитати його можна тільки за допомогою мікроскопа.
3. Найдовший роман в історії
Багато хто з вас чули, що найдовший літературний твір в історії (ні, це не «Війна і мир»!) належить перу Марселя Пруста: роман «У пошуках утраченого часу» був занесений у Книгу рекордів Гіннеса. Його обсяг оцінюють у 9,5 млн. символів!
Однак якщо підраховувати не символи, а слова, то перший рядок у цьому рейтингу посідає роман «Артамен, або Великий Кир» від Жоржа і Мадлен де Скюдері. Обсяг цього твору — 2,1 млн слів (проти 1,3 млн слів у Пруста). Формально це серія романів у десяти томах, вперше опублікована в 1653 г. (вже тоді на це знайшовся папір!). У книзі налічується кілька сотень персонажів, і, на думку тих, хто подужав цей опус, сюжет відрізняється неймовірним занудством!
4. Найдовша аудіокнига
Найдовшу аудіокнигу було записано в 2008 р, і цей рекорд в 115 годин 43 хвилини (майже 5 днів!) досі не побито. Це серія лекцій японського філософа і поета Такаакі Йосімото, яка так і зветься: «50 лекцій». Формально зараз вона вважалася б радше подкаст-каналом, ніж аудіокнигою.
5. Найбільш продавана книга
Найбільш продаваною книгою в світі, як і раніше, залишається Біблія (на момент фіксації рекорду в 1995 р. було продано понад 5 млрд копій), а за нею йдуть Коран (близько 3 млрд копій) і «Цитатник Мао Цзедуна» (точна кількість проданих примірників невідома, але не менше 800 млн), а зовсім не книги про Гаррі Поттера, як можна було б подумати. Хоча найкраще продається саме жанр фентезі: серед книг, обсяг продажу яких перевищів 100 млн копій, — «Володар перснів», «Алхімік», «Маленький принц», «Гаррі Поттер і філософський камінь» і (увага!) «Майстер і Маргарита» .
6. Найбільш суворі заходи щодо захисту книжок
До винаходу Гутенбергом друкарського верстату книги доводилося писати і копіювати вручну. Ця копітка робота зазвичай діставалася монахам, адже переважна частина грамотного населення Європи складалася зі священнослужителів.
Писальний міг витратити роки свого життя на переписування однієї книги і перемальовування складних ілюстрацій. Не дивно, що книга вважалася коштовністю і охоронялася з відповідною дбалістю. Для захисту особливо цінних томів від крадіжки монахи-письмові записували на перших і останніх сторінках книг різноманітні прокльони.
Так, у Біблії, написаної в 1172, монах-переписувач додав наступну заяву:
«А коли хтось забере цю книгу, нехай загине смертю страшною; смажитися йому на пательні, страждати йому від падучої та лихоманки, розтрощити йому всі кістки на колесі і висіти йому в петлі! Амінь!»
Ось як виглядає оригінал прокляття:
British Library Harley MS 2798, fol. 235v
На додаток до прокльонів, у більшості середньовічних довідкових бібліотек (в деяких — аж до XVIII століття) книги приковували до полиць ланцюгами.
7. Найбільш їстівні книги
З 2000 р. на початку квітня щорічно відбувається Міжнародний фестиваль їстівних книжок. Долучитися до фестивалю може кожен, хто готовий створити власний гастрономічний шедевр у вигляді книги (або того, що пов'язано з конкретною книгою), зробити з нею фото, а потім, природно, з'їсти її.
Фестиваль проводиться 1 квітня, і офіційно він пристосований до дня народження Жана Антельм Брійя-Саварена, автора трактату «Фізіологія смаку». Однак цей день також збігається з Днем сміху, що робить захід ще цікавішим.
Кондитерська композиція, присвячена Едгару Алану По. Copyright: @brandonaveryca
8. Найбільш читаюча нація
На сьогоднішній день найбільше друкованих найменувань в рік видається в Китаї (Україна на 28-му місці).
Найбільше часу на читання витрачає середньостатистичний індієць — до 10 годин на тиждень (згідно з дослідженнями громадської організації World Culture Score Index).
Найвищий відсоток письменності населення зафіксовано в Південній Кореї (абсолютно всі її громадяни вміють читати), а за нею слідом іде Латвія (рівень письменності — 99,9%). Джерело: World Population Review.
9. Найжахливіша обкладинка
Антроподермічна палітурка — так називається обкладинка книги, виконана з людської шкіри. Подібна варварська практика мала місце у XVII—XIX століттях. Шкіру для палітурки могли жертвувати донори або віддавати зневолі злочинці. Також шкіру могли знімати з небіжчиків в анатомічних театрах і психлікарнях.
Один із найзнаменитіших примірників книг, переплетених у людську шкіру, — матеріали судової справи проти одного Джона Горвуда, який у 1821 р. був засуджений за вбивство Елізи Балсум. Після страти через повішення тіло 18-річного Горвуда було передано до Брістольської Королівської клініки, де хірург розтнув його під час публічної лекції, а шкіру передав для виготовлення обкладинки збірки судових матеріалів (мабуть, для науки майбутнім злочинцям).
Сьогодні цю книгу можна побачити в музеї M Shed міста Брістоль.
10. Найзагадковіша книжка
Багато джерел називають найбільш загадковою книгою «Рукопис Войнича». Про неї невідомо майже нічого: ані автор, ані точний час видання (ймовірно — початок XV століття), ані жанр, ані зміст. Книга написана на невідомій мові з використанням невідомого алфавіту. Загадковий текст рукопису супроводжується дивними ілюстраціями і діаграмами. Книга названа на прізвище антиквара Вільфреда Войнича, який придбав рукопис у 1912 р.
Beinecke Rare Book & Manuscript Library
Існує маса гіпотез щодо змісту книги. Багато вчених б'ються над цією загадкою, використовуючи різні методи розшифрування, в тому числі із застосуванням штучного інтелекту. Одні висловлюють думку, що текст книги — нісенітниця, а автор носив її з собою, щоб створювати враження розумної, освіченої людини. Інші вважають, що книга являє собою атлас лікарських трав і довідник фармацевта. Треті стверджують, що текст книги особливого інтересу не представляє і є носієм для якогось зашифрованого в ньому послання. Також висловлюється теорія про те, що рукопис — результат творчості душевнохворих людей (іншими словами, маячня). Скільки читачів, стільки й думок!
Оксана Савостіна12 березня 2020 року